Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2015 року м. Київ справа № 800/541/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. -головуючий, судді Маринчак Н.Є., Муравйов О.В., Острович С.Е., Приходько І.В.,

при секретарі Стадницькій Ю.Є.,

розглянув у судовому засіданні позов ОСОБА_1

до Верховної Ради України

про визнання незаконною та скасування постанови.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_7.,

відповідача - Пуданс-Шушлебіної К.Ю.

За результатами розгляду позову Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2014 року ОСОБА_5 звернулася до Вищого адміністративного суду України як до суду першої інстанції з позовом, в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову Верховної Ради України від 13.05.2014 № 1250-VII «Про дострокове припинення повноважень народного депутата України ОСОБА_1.» (далі - Постанова № 1252-VII).

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_5 не подавалася заява про дострокове складення депутатських повноважень, у зв'язку з чим у відповідача були відсутні підстави для прийняття оспорюваної постанови в порядку частини першої статті 5 Закону України від 17.11.1992 № 2790-XII «Про статус народного депутата України» (далі - Закон № 2790-ХІІ).

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях.

Представник відповідача у судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях, та зазначив, що оскаржувану постанову було прийнято Верховною Радою України за наслідками розгляду особистої заяви ОСОБА_1 з огляду на несумісність депутатського мандата з перебуванням на посаді керівника центрального органу виконавчої влади. На підставі цього просив відмовити в задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали даної справи, заслухавши пояснення сторін по справі, колегія суддів Вищого адміністративного суду України встановила наступне.

На пленарному засіданні Верховної Ради України 13.05.2014 було розглянуто питання про дострокове припинення повноважень народного депутата ОСОБА_1 у зв'язку з призначенням на посаду голови Державної казначейської служби України на підставі її особистої заяви. Більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради України було підтримано зазначену заяву. За наслідками цього відповідачем було прийнято Постанову № 1250-VII, якою припинено дострокове повноваження народного депутата України ОСОБА_5, обраної в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, Політична партія Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина», у зв'язку з особистою заявою про складення нею депутатських повноважень.

Конституцією України (стаття 38) громадянам України надано конституційне право вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (стаття 64).

Стаття 81 Конституції України однією з підстав дострокового припинення повноважень народного депутата України визначає складення повноважень за його особистою заявою (пункт 1 частини другої).

У такому випадку рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України приймається Верховною Радою України (частина четверта).

Наведені конституційні положення відображені й у Законі № 2790-ХІІ. Так, пунктом 1 статті 4 цього Закону передбачено, що повноваження народного депутата припиняються достроково у разі особистої письмової заяви про складення депутатських повноважень.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону № 2790-ХІІ рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата відповідно до пунктів 1 - 5 статті 4 цього Закону приймається у десятиденний строк за поданням комітету, до компетенції якого входять питання депутатської етики, більшістю від конституційного складу Верховної Ради України.

Статтею 222 Регламенту Верховної Ради України, затвердженого Законом України від 10.02.2010 № 1861-VI, передбачено, що Верховна Рада розглядає питання про дострокове припинення повноважень народного депутата у випадках, передбачених Конституцією України (частина перша).

Верховна Рада за поданням комітету, до предмета відання якого належать питання регламенту, приймає постанову про дострокове припинення повноважень народного депутата більшістю голосів народних депутатів від її конституційного складу. Зазначена постанова Верховної Ради публікується в газеті "Голос України" (частина друга).

Таким чином, подання народним депутатом України особистої письмової заяви, яка виражає його волевиявлення скласти власні повноваження, є підставою для прийняття Верховною Радою України постанови про дострокове припинення повноважень народного депутата в порядку пункту 1 частини другої статті 81 Конституції України, пункту 1 статті 4 Закону № 2790-ХІІ.

Представником Верховної Ради України подано лист ОСОБА_5 від 18.04.2014, в якому позивач інформує Голову Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України Макеєнка В.В. про її призначення Головою Державної казначейської служби України за розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.04.2014 № 360-р, у зв'язку з чим просить розглянути її заяву відповідно до чинного законодавства.

Чинним законодавством не встановлено конкретної форми особистої письмової заяви про складення депутатських повноважень. Отже, вищевказаний лист було цілком правомірно розцінено відповідачем як особисту письмову заяву ОСОБА_5 про складення депутатських повноважень, подану позивачем у зв'язку з її призначенням на посаду, що є несумісною з депутатським мандатом.

Таким чином, відповідач належним чином спростував доводи ОСОБА_5 про недотримання Верховною Радою України механізму припинення повноважень народного депутата України як складової системи гарантій депутатської діяльності, що забезпечує непорушність депутатських повноважень та сприяє належному виконанню народним депутатом обов'язків представника Українського народу у Верховній Раді України.

Крім того, у наданих суду додаткових поясненнях позивач наголосила, що у вказаному листі містилося її прохання розглянути заяву про складення нею депутатських повноважень.

Наведене обумовлює законність Постанови № 1250-VII та, відповідно, виключає можливість задоволення даного позову.

З урахуванням, керуючись статтями 160, 167, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та строки, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Н.Є. Маринчак О.В. Муравйов С.Е. Острович І.В. Приходько